Дорама "Ти — моя слава"

Я почала цю дораму майже на автопілоті чи то після «Усмішки…» з тим самим Ян Яном, чи то після «Закохатися у твою усмішку» з Сюй Каем, — вже точно не пригадаю. Але пам’ятаю, що перші серій 10 я так на автопілоті й переглянула: було не дуже цікаво, але затишно і… знайомо. Затишно — завдяки особливій, спокійній і якійсь домашній атмосфері дорами. А знайомо — тому що головний герой тут переживає кризу середнього віку, а на той момент я сама проходила через чергове її загострення, і дорама дуже влучила в настрій.

У перших 10+ серіях чимало уваги приділено кризі Юй Ту та складнощам роботи науковців і інженерів, зокрема недостатньо високим зарплатам. Зізнаюся, я думала, що ця проблема існує лише в нас, але, схоже, у Китаї це теж актуально.

Головний герой Юй Ту страждає від того, що його улюблена робота не приносить достатньо грошей, аби він міг забезпечити сім’ю, впадає в депресію, намагаючись обрати між соціальним статусом і мрією про зорі, та відволікається на мобільну гру. Раптова зустріч зі знаменитістю Цяо Цзінцзін, його колишньою однокласницею, яка просить його стати її особистим ігровим тренером, порушує звичний уклад життя героя. Ось тільки в шкільні роки вона двічі отримала відмову, і тепер, через 10 років, Цзінцзін хоче знову випробувати свої жіночі чари на нашому мовчазному серйозному героєві. 

І хоча спочатку здається, що затія Цзінцзін приречена на провал, з часом ми помічаємо, як пом’якшується обличчя Юй Ту і починають горіти колись згаслі очі, як він змінюється під впливом вибухової та емоційної акторки, і як знову знаходить віру в себе та свої мрії.

Власне, для мене ця дорама насамперед саме про те, як людина долає особистісну кризу, відкривається з нового боку та росте над собою завдяки любові й безумовній підтримці дорогої людини. І лише в другу чергу це романтична історія. Але недооцінювати романтику тут точно не можна. Вона починається всерйоз десь із 15-ї серії (це натяк для тих, хто занудьгує на першій половині), і вона варта безсонних ночей за переглядом.

Ох, ця неймовірна хімія між Ян Яном і Дільрабою! Напругу в деяких сценах можна було мало не руками відчути. Усю дораму милувалася цим дуетом, переживала за них як за рідних, усміхалася їхнім взаємним підколам і червоніла від пристрасних поцілунків на екрані.

Дільрабу я тут побачила вперше — і була зачарована. Ян Ян же приємно здивував складним образом. До речі, дехто вважає, що він у цій дорамі погано грає. Для мене ж усе навпаки — ця роль поки найкраща з тих, що я бачила у його виконанні. Я буквально насолоджувалася його стриманою, але точною грою, виразом очей, передачею емоцій тілом — цим не всі актори переймаються. 

І «на десерт» — спеціальний кліп із поцілунками та обіймами з дорами. Боже, пошли мені хорошого чоловіка, який цілується як Ян Ян! Кхм-кхм, Ян Ян дуже добре цілується на камеру, дуже добре.